Продай, милий, сірі бички
Продай, милий, сірі бички,
Купи мені черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.
Продай, милий, ще й телицю,
Набери ми на спідницю,
На спідницю, на галани,
Щоб ся люди дивували.
Продай, милий, вівцю-ярку,
Прибери мя, як фіялку,
І для тебе краще буде,
Як я вийду межи люди.
Продав милий сірі бички,
Купив милі[й] черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.
Продав милий ще й телицю,
Набрав милі[й] на спідницю,
На спідницю, на галани,
Аж ся люди дивували.
Продав милий вівцю-ярку,
Прибрав милу, як фіялку:
– Тепер, мила, приберися
І на себе подивися!
Як ся мила мой прибрала,
Сіла собі, задумала:
– Чим би то розпалити,
Сякий-такий борщ зварити?
Запрягає милий милу,
Їде з нею у дубину:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
Приїхали у лісок,
Припняв милу за дубок:
– Постій, мила, постій, гов!
Най наберу фіру дров!
Як набрав він фіру дров,
Запрягає милу знов:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
Приїхали на село, –
Свиснув милу у чоло:
– Тримай-тримай, моя мила,
Щоб-сь дишла не зломила!
Як приїхали додому,
Дає милій ще й солому:
– Їж, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
– Продай, милий, черевички,
Купи сякі-такі бички,
Щоб я з ліса не возила,
Тобі стида не робила.
Купи мені черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.
Продай, милий, ще й телицю,
Набери ми на спідницю,
На спідницю, на галани,
Щоб ся люди дивували.
Продай, милий, вівцю-ярку,
Прибери мя, як фіялку,
І для тебе краще буде,
Як я вийду межи люди.
Продав милий сірі бички,
Купив милі[й] черевички,
За сім грошей політички –
Шнуровані черевички.
Продав милий ще й телицю,
Набрав милі[й] на спідницю,
На спідницю, на галани,
Аж ся люди дивували.
Продав милий вівцю-ярку,
Прибрав милу, як фіялку:
– Тепер, мила, приберися
І на себе подивися!
Як ся мила мой прибрала,
Сіла собі, задумала:
– Чим би то розпалити,
Сякий-такий борщ зварити?
Запрягає милий милу,
Їде з нею у дубину:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
Приїхали у лісок,
Припняв милу за дубок:
– Постій, мила, постій, гов!
Най наберу фіру дров!
Як набрав він фіру дров,
Запрягає милу знов:
– Тягни, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
Приїхали на село, –
Свиснув милу у чоло:
– Тримай-тримай, моя мила,
Щоб-сь дишла не зломила!
Як приїхали додому,
Дає милій ще й солому:
– Їж, мила, як ті бички,
Бо ти маєш черевички!
– Продай, милий, черевички,
Купи сякі-такі бички,
Щоб я з ліса не возила,
Тобі стида не робила.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення