Журилася попадя своєю бідою [3]
Журилася попадя своєю бідою:
– Бідна моя голова, що піп з бородою.
Приспів:
Ох мені тошно, ох мені нудно,
Що за бородатим жити мені трудно.
Кличуть люди на хрестини, треба із ним сісти,
А як глянеш на бороду, не захочеш їсти.
Ой піду я до владики да стану просити,
Чи не скаже він попові бороди голити.
Ой забрала ж попадя кури та індики,
Мандрувала ж попадя просто до владики.
Прийшла ж вона до владики да й у ноги пала,
Дуже гірко заридавши, йому промовляла:
– Помилуй мене, владико, що мені робити?
Позволь попові моєму бороду голити.
Вислухав її владика, дуже похмурився,–
Стало тісно у кімнаті, як він розходився.
Де ся взялись келейники, стали її вчити,
Що не можна попам, ченцям бороди голити.
– Пустіть мене,– так попадя стала промовляти,–
Сама буду я попові бороду чесати.
– Бідна моя голова, що піп з бородою.
Приспів:
Ох мені тошно, ох мені нудно,
Що за бородатим жити мені трудно.
Кличуть люди на хрестини, треба із ним сісти,
А як глянеш на бороду, не захочеш їсти.
Ой піду я до владики да стану просити,
Чи не скаже він попові бороди голити.
Ой забрала ж попадя кури та індики,
Мандрувала ж попадя просто до владики.
Прийшла ж вона до владики да й у ноги пала,
Дуже гірко заридавши, йому промовляла:
– Помилуй мене, владико, що мені робити?
Позволь попові моєму бороду голити.
Вислухав її владика, дуже похмурився,–
Стало тісно у кімнаті, як він розходився.
Де ся взялись келейники, стали її вчити,
Що не можна попам, ченцям бороди голити.
– Пустіть мене,– так попадя стала промовляти,–
Сама буду я попові бороду чесати.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення