Журилася попадя своєю бідою,
Же попадя молодая, а піп з бородою.

Приспів:
Ох! Мені тяжко! Ох! Мені нудно!
Бо піп з бородою, жити в світі трудно!

Запросили нас в гостину і казали сісти,
Що я гляну на бороду, то не можу їсти.

Нав’язала попадя курів і індиків,
Поїхала попадя з просьбой до владики.

Там журилась попадя, що зле з попом жити,
І просила, же б попові бороду зголити.

А владика запросив до свеї кімнати,
Показав їй всіх попів – і всі бородаті.

Як став піп попадю кропилом кропити,
Та вклякнула, присягнула, що буде любити.