Я зігнувся, як дуга, від журби, від горя
Я зігнувся, як дуга, від журби, від горя,
Жив з Пріською двадцять літ, вмерла позавчора.
Ото ж Пріська, ото ж Пріська, ото ж моя Пріська,
По четверо поросят клала спати в ліжко.
А там німець мавпу водить – точнісінька Пріська ходить,
Як на мавпу я зирну, зараз Пріську спом’яну.
Жив з Пріською двадцять літ, вмерла позавчора.
Ото ж Пріська, ото ж Пріська, ото ж моя Пріська,
По четверо поросят клала спати в ліжко.
А там німець мавпу водить – точнісінька Пріська ходить,
Як на мавпу я зирну, зараз Пріську спом’яну.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення