На городі квітки в’ються,
А за мене хлопці б’ються.

Не бийтеся, нема за що,
Хоч я гарна, но ледащо.

Коли б же я була знала,
Не йшла б заміж та гуляла.

Тепер треба [мені] знати,
Головоньку клопотати.

Хату мести, сіни мести,
Ще й до плуга обід нести.

А мій милий хату замітає,
А я рада, що той помагає.

А мій милий діжку місить,
А він мене і тим тішить.

А мій милий тісто дробить,
А я рада, що й то робить.