За річкою Гарасим
За річкою Гарасим,
В Гарасима гарний син,
Мати любить Гарасима,
А я, дочка,– його сина.
– Ой ти казав люблю, люблю
І в осені візьму, візьму,
А тепера довелося –
Ти без чобіт, а я боса.
– Ходи ж, мила моя, боса,
Бо тобі так довелося,
Мені ж босим не годиться,
Буде жито не родиться.
– Нехай краще й не родиться,
Коли таке поводиться,
Ми ж на теє не здаваймось
Та ходімо обвінчаймось.
– Та ще ж бо я не збісився,
Щоб на тобі оженився,
Поглянь ти на свою вроду,
Краще з мосту кинусь в воду.
Таки ж Гандзя доскочила,
Петра таки зморочила,
Як він на ній оженився,
Мов за стіну заступився.
Через річку, через став,
Любив, поки перестав.
Та й вона ж його любила,
Так, що й розум загубила.
Ой гоп-чук-чук, поберемся
Та й будемо панувати,
Ой ти будеш кози пасти,
А я вівці заганяти.
Оженився навісний
Та взяв бісновату.
Та не мали що робить,
Запалили хату.
В Гарасима гарний син,
Мати любить Гарасима,
А я, дочка,– його сина.
– Ой ти казав люблю, люблю
І в осені візьму, візьму,
А тепера довелося –
Ти без чобіт, а я боса.
– Ходи ж, мила моя, боса,
Бо тобі так довелося,
Мені ж босим не годиться,
Буде жито не родиться.
– Нехай краще й не родиться,
Коли таке поводиться,
Ми ж на теє не здаваймось
Та ходімо обвінчаймось.
– Та ще ж бо я не збісився,
Щоб на тобі оженився,
Поглянь ти на свою вроду,
Краще з мосту кинусь в воду.
Таки ж Гандзя доскочила,
Петра таки зморочила,
Як він на ній оженився,
Мов за стіну заступився.
Через річку, через став,
Любив, поки перестав.
Та й вона ж його любила,
Так, що й розум загубила.
Ой гоп-чук-чук, поберемся
Та й будемо панувати,
Ой ти будеш кози пасти,
А я вівці заганяти.
Оженився навісний
Та взяв бісновату.
Та не мали що робить,
Запалили хату.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
Рекламне оголошення