На вулицю не піду і вдома не всиджу
– На вулицю не піду і вдома не всиджу,
Треба, братця, підкопаться до дівчини в хижу!
– Коли б тебе копала-ся лихая година,
Через тебе, вражий сину, мене мати била!
Ой била, била, била да й ще буде бити,
Ой перестань, вражий сину, до мене ходити.
– Ой не перестану, поки не достану
Чорних брів, милих слів, хорошого стану!
– Ой дівчино, люблю тебе,
Не їж хліба, візьму тебе!
– Нехай не їсть твоя мати,
Коли хочеш мене взяти!
– Ой дівчино, чи не сердишся?
Чом до мене не обернешся?
Тупну я чоботком,
Повернися животком;
Тупну я обома,
Повернися, серденя!
Коли б не боявся,
То б поженихався;
А то лихо, що боюсь,
Іздалека подивлюсь!..
– Ой Іване, Іваночку,
Сватай мене щораночку!
В мене вовна овечая,
Сватай мене щовечора!
Не займай мене, Йване,
В мене плахти немає;
Бо я дочка вдовичина,
В мене плахта позичена.
Треба, братця, підкопаться до дівчини в хижу!
– Коли б тебе копала-ся лихая година,
Через тебе, вражий сину, мене мати била!
Ой била, била, била да й ще буде бити,
Ой перестань, вражий сину, до мене ходити.
– Ой не перестану, поки не достану
Чорних брів, милих слів, хорошого стану!
– Ой дівчино, люблю тебе,
Не їж хліба, візьму тебе!
– Нехай не їсть твоя мати,
Коли хочеш мене взяти!
– Ой дівчино, чи не сердишся?
Чом до мене не обернешся?
Тупну я чоботком,
Повернися животком;
Тупну я обома,
Повернися, серденя!
Коли б не боявся,
То б поженихався;
А то лихо, що боюсь,
Іздалека подивлюсь!..
– Ой Іване, Іваночку,
Сватай мене щораночку!
В мене вовна овечая,
Сватай мене щовечора!
Не займай мене, Йване,
В мене плахти немає;
Бо я дочка вдовичина,
В мене плахта позичена.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення