Саварин, Саварин, Савариночку
– Саварин, Саварин, Савариночку,
Не пускай коня на долиночку!
– А чому?
– Козаки гречку жнуть,
Дівчину бити імуть.
– А за що?
– А в ватерині проявилося.
– О се таковоє?
– Черево в дівчини із’явилося.
– О се лихо, пек йому.
Посвящав, посвящав попойко хату,
Бо треба.
Як став читати, взяла постіль тріщати,
Бо так написано було.
Ой стала пепка догори скакати,
Бо дурна була, страху не знала.
Не пускай коня на долиночку!
– А чому?
– Козаки гречку жнуть,
Дівчину бити імуть.
– А за що?
– А в ватерині проявилося.
– О се таковоє?
– Черево в дівчини із’явилося.
– О се лихо, пек йому.
Посвящав, посвящав попойко хату,
Бо треба.
Як став читати, взяла постіль тріщати,
Бо так написано було.
Ой стала пепка догори скакати,
Бо дурна була, страху не знала.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення