Єще вчора ізвечора люлька ся курила
Єще вчора ізвечора люлька ся курила,
Та як впала із припічка – на землю ся збила.
Та пішов я на торг, на торг люльку купувати,
Люлька була дорогая, не міг сторгувати.
А дівчина чорнобрива яйці продавала,
А я єї просив, просив, щоби сторгувала.
Закурив я файку-люльку, пішов на зальоти,
Приходжу я до їдної – замкнені вороти.
Приходжу я до другої, а друга ся дує,
Я голову під шапчину: "Най ти мать мордує".
Прийшов же я до третьої через перелази,
Якийсь дурень мене свиснув щось зо штири рази.
– А ти, дурню, чого бієш, чого не питаєш?
А він мене єще раз: "Чому не втікаєш?"
Та й зачав я утікати без чужі городи,
Замотався в гарбузиння та й наробив шкоди.
Зачали мя позивати, до суду писати,
Та й я мусів штани драти, гарбузи латати.
А я один залатаю, а другий зашию,
А третій вже не змагаю, бо б’ють пани в шию.
Та як впала із припічка – на землю ся збила.
Та пішов я на торг, на торг люльку купувати,
Люлька була дорогая, не міг сторгувати.
А дівчина чорнобрива яйці продавала,
А я єї просив, просив, щоби сторгувала.
Закурив я файку-люльку, пішов на зальоти,
Приходжу я до їдної – замкнені вороти.
Приходжу я до другої, а друга ся дує,
Я голову під шапчину: "Най ти мать мордує".
Прийшов же я до третьої через перелази,
Якийсь дурень мене свиснув щось зо штири рази.
– А ти, дурню, чого бієш, чого не питаєш?
А він мене єще раз: "Чому не втікаєш?"
Та й зачав я утікати без чужі городи,
Замотався в гарбузиння та й наробив шкоди.
Зачали мя позивати, до суду писати,
Та й я мусів штани драти, гарбузи латати.
А я один залатаю, а другий зашию,
А третій вже не змагаю, бо б’ють пани в шию.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення