Ой звечора, звечора люлька ся курила,
Як упала із полиці, на цебрик ся збила.

Став я собі на припічку і зачав думати:
– Люлько ж моя червоная, вже ж тебе не мати!

Ой пішов я до Бурштина люльку купувати,
Знайшов люльку червоную, не міг сторгувати.

Ай єдная мармозеля пшоно продавала,
І та мені червоную люльку сторгувала.

Ой пішов я до дівчини люльку покурити,
Здерли з мене опаньченьку і ще хтіли бити.

А я собі хлопець добрий, добре догадався,
Опаньчину відобрав і бити не дався.

Ой втікав я через поле і не оглядався,
А за мною мужик з ціпом, як скажений, гнався.