Та й тото мій, що везе гній в чорнім капелюсі
Та й тото мій, що везе гній в чорнім капелюсі.
Сподобався моїй мамі та й мені, псяюсі.
Та й тото мій, що везе гній в сивій сардачині:
Сподобався моїй мамі та й мені, дівчині.
Била мене моя мамка, а я то забула.
– Не бий мене, моя мамко, бо й ти така була.
Била мене моя мамка в плечі кулаками,
Щоби я ся не любила з тими двораками.
Бо дворак-неборак не хоче робити,
Лиш від стайні до пекарні люльку запалити.
Сподобався моїй мамі та й мені, псяюсі.
Та й тото мій, що везе гній в сивій сардачині:
Сподобався моїй мамі та й мені, дівчині.
Била мене моя мамка, а я то забула.
– Не бий мене, моя мамко, бо й ти така була.
Била мене моя мамка в плечі кулаками,
Щоби я ся не любила з тими двораками.
Бо дворак-неборак не хоче робити,
Лиш від стайні до пекарні люльку запалити.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення