Іду я, скачу я по лен, по лен
Іду я, скачу я по лен, по лен,
Там дівча пшеничку поле, поле.
Полола пшеничку та й в бір, та й в бір,
За нею хлопчина, як звір, як звір.
Стулився, згорбився, як лис, як лис,
Дівчину до меджи притис, притис.
– Що ж тобі, дівчино, жалю, жалю,
Што я тот ложечок зламлю, зламлю?
Чересло в борозді скручу, скручу,
Я тебе, дівчино, вяти мушу.
Там дівча пшеничку поле, поле.
Полола пшеничку та й в бір, та й в бір,
За нею хлопчина, як звір, як звір.
Стулився, згорбився, як лис, як лис,
Дівчину до меджи притис, притис.
– Що ж тобі, дівчино, жалю, жалю,
Што я тот ложечок зламлю, зламлю?
Чересло в борозді скручу, скручу,
Я тебе, дівчино, вяти мушу.
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення