В ліс зелений по горішки вранці я ходила
В ліс зелений по горішки вранці я ходила,
Коло млина, коло броду козака зустріла.
А в тім лісі є горішки, де достать їх тільки,
А він візьме та й підніме дівчину до гілки.
Як нарву я ті горішки, жменю розсипаю,
Щоб не впасти, козакові шию обіймаю.
Вечір прийде, то додому треба вже вертатись,
Як загляне мати в торбу, буде дивуватись.
– Цілий день ти працювала, де твої горішки?
А чи, може, не постигли, що в торбі їх трішки?
Коло млина, коло броду козака зустріла.
А в тім лісі є горішки, де достать їх тільки,
А він візьме та й підніме дівчину до гілки.
Як нарву я ті горішки, жменю розсипаю,
Щоб не впасти, козакові шию обіймаю.
Вечір прийде, то додому треба вже вертатись,
Як загляне мати в торбу, буде дивуватись.
– Цілий день ти працювала, де твої горішки?
А чи, може, не постигли, що в торбі їх трішки?
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення