Пішов же я на вулицю та й тепера каюсь
Пішов же я на вулицю та й тепера каюсь,
Полюбив я дівчиноньку, аж усміхаюсь.
Така гарна, біла, повна, красна, як калина,
Як такої не любити, лихая година!
Така гарна, біла, повна, хто не гляне – ахне,
Пішов би я її сватать, так гарбузом пахне.
Не втається коханнячко, як у мішку шило:
Замічають люде збоку, що для кого мило.
Усі хлопці і дівчата стали говорити,
Чого став я на вулицю так часто ходити.
Полюбив я дівчиноньку, аж усміхаюсь.
Така гарна, біла, повна, красна, як калина,
Як такої не любити, лихая година!
Така гарна, біла, повна, хто не гляне – ахне,
Пішов би я її сватать, так гарбузом пахне.
Не втається коханнячко, як у мішку шило:
Замічають люде збоку, що для кого мило.
Усі хлопці і дівчата стали говорити,
Чого став я на вулицю так часто ходити.
Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
Рекламне оголошення