Жито, мати, жито, мати, жито – не пшениця,
Чом дівчини не любити, коли чепуриться?

Приспів:
Ой сама я не знаю,
Що чинити маю:
Чи йти, чи брести –
Сама не вгадаю!

Жито, мати, жито, мати, жито – не полова,
Чом дівчини не любити, коли чорноброва?

По тім боці у толоці молодії хлопці,
Мене мати не пускає, бо в чорній сорочці.

По тім боці у толоці два камені меле,
Питається козак дівки: "Чи підеш за мене?"

– Не піду, не піду, з далекого краю,
Будеш бити й знущаться – я роду не маю!

Камень меле, камень меле, а колесо креше,
Козаченько правду каже, дівчинонька бреше!