Жито, мати, жито, мати, жито – не пшениця [1]
Жито, мати, жито, мати, жито – не пшениця,
Як дівчини не любити, коли чепуриться?
Приспів:
Гей! Сама я не знаю,
Що діяти маю:
Чи плисти, чи брести
Сама не вгадаю.
Жито, мати, жито, мати, жито – не полова,
Як дівчини не любити, коли чорноброва?
На тім боці, на толоці, на кам’янім мурі
Питається козак дівки: "Чи ти йдеш за мене?"
Чи ж це тая криниченька, що голубка пила?
Чи ж це тая дівчинонька, що вірно любила?
Чи ж це тая криниченька, що голуб купався?
Чи ж це тая дівчинонька, що я женихався?
Як дівчини не любити, коли чепуриться?
Приспів:
Гей! Сама я не знаю,
Що діяти маю:
Чи плисти, чи брести
Сама не вгадаю.
Жито, мати, жито, мати, жито – не полова,
Як дівчини не любити, коли чорноброва?
На тім боці, на толоці, на кам’янім мурі
Питається козак дівки: "Чи ти йдеш за мене?"
Чи ж це тая криниченька, що голубка пила?
Чи ж це тая дівчинонька, що вірно любила?
Чи ж це тая криниченька, що голуб купався?
Чи ж це тая дівчинонька, що я женихався?
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення