Ой Тетяна, Тетяна, чорнобрива, кохана
Ой Тетяна, Тетяна, чорнобрива, кохана,
На крилечку стояла, брівоньками моргала.
На крилечку стояла, брівоньками моргала:
– Сюди, хлопці, до мене, чорні брови є в мене.
– Пропадай вже ти з ними, давно маниш ти їми.
– Ой щоб я та й не манила, то була би справедлива.
Ой щоб я та й не манила, то би-м босенька ходила.
А так шевчика маню, черевички я маю:
Одна пара чорная, а друга червоная,
А третяя – корковая, бо сама-м ще молодая.
На крилечку стояла, брівоньками моргала.
На крилечку стояла, брівоньками моргала:
– Сюди, хлопці, до мене, чорні брови є в мене.
– Пропадай вже ти з ними, давно маниш ти їми.
– Ой щоб я та й не манила, то була би справедлива.
Ой щоб я та й не манила, то би-м босенька ходила.
А так шевчика маню, черевички я маю:
Одна пара чорная, а друга червоная,
А третяя – корковая, бо сама-м ще молодая.
Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
Рекламне оголошення