Кулик чайку любив
Та й до чайки ходив.
Кулик чайку питає:
– Чи ще, чайко, не світає?

– Ой ще, ще, ще, ще!
Присуньмося ближче ще!

Борозенка узенька –
Не уляжемося;
В Петрівку ніч маленька –
Не награємося;
Суча куца кожушина –
Не удягнемося:

– Ой ще, ще, ще, ще!
Присуньмося ближче ще!

– Коли б знала, що ти мій,
Дала б тобі кожух свій;
Кожух білий, ковнір чорний,
Славний парень, ще й моторний.
Славний парень, славно ходить,
Славно його мати водить.

– Ой ще, ще, ще, ще!
Присуньмося ближче ще!