На тім боці на толоці сивий бичок риче
На тім боці на толоці сивий бичок риче:
– Вийди, вийди, Іленочко, чос тя Іван кличе.
Та не вийшла Іленочка, але вийшла мати:
– Кому треба до Іленки, най іде до хати.
Увійшов я та й до хати та став ся вітати,
А Іленка до віника – хату замітати.
Увійшов я та й до хати, та не встиг я сісти,
Мені дали барабулю нелуплену їсти.
А я тоту барабулю гірко оббираю,
На полиці варяниці – я все зазираю.
На полиці варяниці, а під печов масло...
Через таке моя люба до дівчини згасла...
– Вийди, вийди, Іленочко, чос тя Іван кличе.
Та не вийшла Іленочка, але вийшла мати:
– Кому треба до Іленки, най іде до хати.
Увійшов я та й до хати та став ся вітати,
А Іленка до віника – хату замітати.
Увійшов я та й до хати, та не встиг я сісти,
Мені дали барабулю нелуплену їсти.
А я тоту барабулю гірко оббираю,
На полиці варяниці – я все зазираю.
На полиці варяниці, а під печов масло...
Через таке моя люба до дівчини згасла...
Джерело:
Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.Рекламне оголошення