Втеча
Світ надійних та вічно помитих машин,
Озер блакитних та озер металік.
Запахів піцци та соків-фреш,
Вибритих тіл та вибрито-свіжих газонів.
Загусла сльоза із кленового серця, –
Символ добробуту й ситої смерті:
Силіконо-рожево всміхнеться тобі
На перехресті, на перехресті.
...І вже не тривожиться сірий туман
Безглуздям про подвиг й непевне безсмертя.
...Опущені плечі зелених дахів...
Далекі, облізлі од вітру тремтять...
Рідні колись, –
Заплакані плечі...
Струмені сліз, обірвався поділ,
Волоче нитками час.
(Час за часом, час за часом...)
Лиш в сутінках тихо хрипітимеш:
"Здрастуй, брате далекий, з досвідом біженця!
Брате далекий, мій вічний втікач від
Синього, білого, жовтого неба!
Брате далекий, мій вічний втікач
Подалі від себе, від себе, від себе..."
Озер блакитних та озер металік.
Запахів піцци та соків-фреш,
Вибритих тіл та вибрито-свіжих газонів.
Загусла сльоза із кленового серця, –
Символ добробуту й ситої смерті:
Силіконо-рожево всміхнеться тобі
На перехресті, на перехресті.
...І вже не тривожиться сірий туман
Безглуздям про подвиг й непевне безсмертя.
...Опущені плечі зелених дахів...
Далекі, облізлі од вітру тремтять...
Рідні колись, –
Заплакані плечі...
Струмені сліз, обірвався поділ,
Волоче нитками час.
(Час за часом, час за часом...)
Лиш в сутінках тихо хрипітимеш:
"Здрастуй, брате далекий, з досвідом біженця!
Брате далекий, мій вічний втікач від
Синього, білого, жовтого неба!
Брате далекий, мій вічний втікач
Подалі від себе, від себе, від себе..."
Рекламне оголошення