Сніжок іде, метіль мете
Сніжок іде, метіль мете
А з ясної зірки...
Сидить дячок-неборачок
А в чужої жінки.
Пішов мужик, пішов мужик
А на двір до коней.
Вносить-бо він на дяченька
Бучок ясеновий.
"Святий Боже, святий кріпкий,
А ти, дяче, відки,
Що ти сидиш кінець стола
Коло мої жінки?"
Сніжок іде, метіль мете
А з ясної зірки...
Тікав дячок голий-босий
Від чужої жінки.
А з ясної зірки...
Сидить дячок-неборачок
А в чужої жінки.
Пішов мужик, пішов мужик
А на двір до коней.
Вносить-бо він на дяченька
Бучок ясеновий.
"Святий Боже, святий кріпкий,
А ти, дяче, відки,
Що ти сидиш кінець стола
Коло мої жінки?"
Сніжок іде, метіль мете
А з ясної зірки...
Тікав дячок голий-босий
Від чужої жінки.
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.
Рекламне оголошення