Добривечір, дівчино, куди йдеш [1]
"Добривечір, дівчино, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш?"
"Чи то ж би я розуму не мала,
Щоб я тобі правдоньку сказала?"
"Добривечір, дівчино, чия ти?
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?"
"Не питайся, козаченьку, чия я,
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!"
"Дівчинонько-серденько, куди йдеш?"
Скажи мені правдоньку, де живеш?"
"Отам моя хатонька край води,
З високого дерева, з лободи.
Я ж до хати сінечки приплету
З високого дерева, з черету".
"Тепер же я догадався, чия ти!
Пусти ж мене, серденько, до хати!"
"Шкода теє, голубе, затівать,
Бо ти будеш ніченьку ночувать!"
"Та я ж тебе, серденько, не зведу,
Пожартую трішечки та й піду!"
Жартувала дівчина до зорі,
Поки стало видненько надворі.
"Ой уставай, козаченьку, та тікай,
Та на мене славоньки не пускай!"
Скажи мені правдоньку, де живеш?"
"Чи то ж би я розуму не мала,
Щоб я тобі правдоньку сказала?"
"Добривечір, дівчино, чия ти?
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?"
"Не питайся, козаченьку, чия я,
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!"
"Дівчинонько-серденько, куди йдеш?"
Скажи мені правдоньку, де живеш?"
"Отам моя хатонька край води,
З високого дерева, з лободи.
Я ж до хати сінечки приплету
З високого дерева, з черету".
"Тепер же я догадався, чия ти!
Пусти ж мене, серденько, до хати!"
"Шкода теє, голубе, затівать,
Бо ти будеш ніченьку ночувать!"
"Та я ж тебе, серденько, не зведу,
Пожартую трішечки та й піду!"
Жартувала дівчина до зорі,
Поки стало видненько надворі.
"Ой уставай, козаченьку, та тікай,
Та на мене славоньки не пускай!"
Примітки:
Кожен рядок повторюється двічі.Джерела:
1. Жартівливі пісні. Родинно-побутові / Упорядники О.І. Дей, М.Г. Марченко, А.І. Гуменюк. – Київ: Наукова думка, 1967. – 800 с.2. Жартівливі та сатиричні пісні / Упорядник Микола Дмитренко. – Київ: Дніпро, 1988. – 327 с.
3. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.
4. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення