Ой зацвіла червона калина
Ой зацвіла червона калина над криницею...
Горе ж мені, моя матусенько, жити за п’яницею!
Що п’яниця п’є, не кається, і день, і ніч п’є,
А як прийде із шинку додому, мене, молодую, б’є!
В неділеньку, рано-пораненьку, мати моя йде,
Питається діточок маленьких, чи дома п’яниця є.
"Потихесеньку, полегесеньку, матусю, іди:
Спить п’яниця в рубленій коморі, гляди ж, його не збуди!"
"Ой нехай він спить, та й нехай же спить, щоб уже й не встав,
Щоб твоєї бідної головоньки та не клопотав!"
"Ой не клени, моя матусенько, п’яницю мого:
Єсть у мене діточки маленькі,– горе буде без його!"
Горе ж мені, моя матусенько, жити за п’яницею!
Що п’яниця п’є, не кається, і день, і ніч п’є,
А як прийде із шинку додому, мене, молодую, б’є!
В неділеньку, рано-пораненьку, мати моя йде,
Питається діточок маленьких, чи дома п’яниця є.
"Потихесеньку, полегесеньку, матусю, іди:
Спить п’яниця в рубленій коморі, гляди ж, його не збуди!"
"Ой нехай він спить, та й нехай же спить, щоб уже й не встав,
Щоб твоєї бідної головоньки та не клопотав!"
"Ой не клени, моя матусенько, п’яницю мого:
Єсть у мене діточки маленькі,– горе буде без його!"
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерела:
1. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.2. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення