Ой вербо, вербо [2]
Ой вербо, вербо,
Де ти росла,
Що твоє листячко
Вода знесла?
Ой знесла, знесла
Тиха вода...
А я, молода,
Як ягода.
А я, молода,
Як ягода,
Не піду заміж
За рік, за два.
А піду заміж
Аж п’ятого,
За того п’яницю
Проклятого.
Ой кажуть люди,
Що він не п’є,
А він із корчми
Щодня іде.
А я молода
Проти нього,
Несу таляра
Золотого.
Несу таляра
Золотого
Викупить коня
Вороного.
"Викупиш коня –
Люблю тебе,
Як не викупиш,
То вб’ю тебе!"
Не раз я, не два
Викупляла,–
Крізь віконечко
Утікала.
В вишневім саду
Ночувала,
Різних пташок
Наслухала.
Соловей каже:
"Тьох-тьох, тьох-тьох!
Котяться сльози,
Як той горох.
А зозуленька:
"Ку-ку, ку-ку!.."
За що ж я терплю
Таку муку?
Де ти росла,
Що твоє листячко
Вода знесла?
Ой знесла, знесла
Тиха вода...
А я, молода,
Як ягода.
А я, молода,
Як ягода,
Не піду заміж
За рік, за два.
А піду заміж
Аж п’ятого,
За того п’яницю
Проклятого.
Ой кажуть люди,
Що він не п’є,
А він із корчми
Щодня іде.
А я молода
Проти нього,
Несу таляра
Золотого.
Несу таляра
Золотого
Викупить коня
Вороного.
"Викупиш коня –
Люблю тебе,
Як не викупиш,
То вб’ю тебе!"
Не раз я, не два
Викупляла,–
Крізь віконечко
Утікала.
В вишневім саду
Ночувала,
Різних пташок
Наслухала.
Соловей каже:
"Тьох-тьох, тьох-тьох!
Котяться сльози,
Як той горох.
А зозуленька:
"Ку-ку, ку-ку!.."
За що ж я терплю
Таку муку?
Джерело:
Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.Рекламне оголошення