Ой у полі тихий вітер віє
Ой у полі тихий вітер віє,
А там козак пшениченьку сіє.
Ой сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю.
"Помагай біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю!"
"Ой коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяєм не звала.
А сказала б: "Любий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!"
А там козак пшениченьку сіє.
Ой сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю.
"Помагай біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю!"
"Ой коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяєм не звала.
А сказала б: "Любий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!"
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерело:
Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.Рекламне оголошення
текст
ноти