Ой на горі вогонь горить [2]
текст
нотиОй на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.
Порубаний, постреляний,
Китайкою покриваний.
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою.
А ніженьки китайкою,
А рученьки нагайкою.
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
"Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою
Степовою широкою.
Та прибіжиш під батьків двір,
Та вдаришся під частокіл.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни-грюкни коло плота.
Вийде сестра – розгнуздає,
Вийде мати – розпитає:
"Ой коню мій вороненький,
А де ж мій син молоденький?"
"Не плач, мати, не журися,
Та вже твій син оженився:
Та взяв собі паняночку –
В чистім полі земляночку..."
А в долині козак лежить.
Порубаний, постреляний,
Китайкою покриваний.
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою.
А ніженьки китайкою,
А рученьки нагайкою.
Що в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче.
"Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою
Степовою широкою.
Та прибіжиш під батьків двір,
Та вдаришся під частокіл.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни-грюкни коло плота.
Вийде сестра – розгнуздає,
Вийде мати – розпитає:
"Ой коню мій вороненький,
А де ж мій син молоденький?"
"Не плач, мати, не журися,
Та вже твій син оженився:
Та взяв собі паняночку –
В чистім полі земляночку..."
Примітки:
Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.Джерела:
1. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. – Київ: Музична Україна, 1991. – 383 с.2. Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. – Київ: Криниця, 2007. – 400 с.
Рекламне оголошення