Ходить сербан по зарінку [2]
Ходить сербан по зарінку
Та й шукає собі жінку.
– Зчаруй, Гандзю, мужа свого,
Дістанеш м’я молодого.
– Я не вмію чарувати,
Не навчила мене мати.
– Убий, Гандзю, гадиночку
Та дай мужу з неї сочку.
Взяла Гандзя сок зварила
Та й ним мужа напоїла.
Сонце сіло за горою,
Гандзя рада, бо вдовою.
Ходить сербан по зарінку
Та й шукає собі жінку.
– Ой сербане, сербаночку,
Візьми мене за жіночку.
– Як я маю тебе брати,
Маєш силу чарувати.
Зчарувала мужа свого,
Зчаруєш м’я молодого.
Та й шукає собі жінку.
– Зчаруй, Гандзю, мужа свого,
Дістанеш м’я молодого.
– Я не вмію чарувати,
Не навчила мене мати.
– Убий, Гандзю, гадиночку
Та дай мужу з неї сочку.
Взяла Гандзя сок зварила
Та й ним мужа напоїла.
Сонце сіло за горою,
Гандзя рада, бо вдовою.
Ходить сербан по зарінку
Та й шукає собі жінку.
– Ой сербане, сербаночку,
Візьми мене за жіночку.
– Як я маю тебе брати,
Маєш силу чарувати.
Зчарувала мужа свого,
Зчаруєш м’я молодого.
Примітки:
1. Кожен рядок повторюється двічі.2. Записано 1949 р. у с. Крушельниця Сколівського р-ну від групи жінок.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення