Пекуча кропиво, ой ти зеленая
Пекуча кропиво, ой ти зеленая,
Ти, моя свекрухо, розпроклятая.
Мене посилаєш в поле жито жати,
Буйне жито жати, у снопи в’язати.
Ой жала, жала і в’язала в снопи,
Коли місяць зійшов, поскладала в копи.
Як додому ішла, ясна зоря зійшла,
Стрілись край стеженьки три вовки сіренькі.
– Вовки мої, вовки, вовки-сіроманці,
Чи не зустрічали моє дитя вранці?
Перший вовк говорить: – Дитину здибав я.
Другий повідає: – Її колисав я.
Третій признається: – Розірвав дитятко,
Що ходило босе, мале сиротятко.
Позбираю кості в тонкі пелюшечки,
Вже нема й не буде моєї душечки.
Ти, моя свекрухо, розпроклятая.
Мене посилаєш в поле жито жати,
Буйне жито жати, у снопи в’язати.
Ой жала, жала і в’язала в снопи,
Коли місяць зійшов, поскладала в копи.
Як додому ішла, ясна зоря зійшла,
Стрілись край стеженьки три вовки сіренькі.
– Вовки мої, вовки, вовки-сіроманці,
Чи не зустрічали моє дитя вранці?
Перший вовк говорить: – Дитину здибав я.
Другий повідає: – Її колисав я.
Третій признається: – Розірвав дитятко,
Що ходило босе, мале сиротятко.
Позбираю кості в тонкі пелюшечки,
Вже нема й не буде моєї душечки.
Примітки:
Записано 1958 р. у м. Дрогобичі від Л.С. Борисюк.Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення