Там, на горі, лікарня стояла,
В тій лікарні Маруся лежала.

В тій лікарні Маруся лежала,
Чорним шовком голову зв’язала.

Чорним шовком голову зв’язала,
Сама з моря тройзілля бажала.

– А хто мені тройзілля дістане,
Той зі мною на рушничок стане.

Обізвався козак молоденький:
– Є у мене коник вороненький.

А я тобі тройзілля дістану,
І з тобою на рушничок стану.

Як став козак тройзілля копати,
Стала йому зозуля кувати:

– Ой не копай, козаченьку, зілля,
Бо вже в тої дівчини весілля.

Їде козак з трьома зіллячками,
Йде дівчина з своїми дружками.

До дружок він шапочку знімає,
До Марусі шаблю витягає.

Коли в полі маківка бриніла,
То в Марусі голова злетіла.

Тут наука всім дівчатам строга,
Шоби вірні були свого слова.