Журо моя, журо, то-с м’я зажурила,
Ой ти мене, журо, з білих ніг звалила,
Гей, з білих ніг звалила.

А я тобі, журо, та й не піддаюся,
Піду до коршмоньки горілки нап’юся.
Гей, горілки нап’юся.

Браття мої, браття, горілочка п’ється,
А на моїм серці гадиночка в’ється.
Гей, гадиночка в’ється.

Ой не та гадюка, що мене вкусила,
Та страшна гадюка гніздо в серці звила,
Гей, гніздо в серці звила.

Звила гніздо, звила, хоче зимувати,
Ой через нетягу мушу умирати,
Гей, мушу умирати.

Ой вийшла нетяга пшениченьку жати,
Не вміє нетяга серпа в руки взяти,
Гей, серпа в руки взяти.

– Ой іди, нетяго, ой іди додому,
Та звари вечерю мені, молодому,
Гей, мені, молодому.