Вже місяць сходить, легкий вітер віє
Вже місяць сходить, легкий вітер віє,
Ніхто не знав, що ся в серці діє.
Дівчина мила принаду дала,
Серце і душу причарувала.
Вийди, дівчино, я тебе благаю,
Під калиноньку в зеленому гаю,
Під калиноньку жду на розмову,
Ніхто не знає, чи зійдемось знову.
Коли ти чари мені зготувала,
Що моє серце так зачарувала?
– Чари у мене давно готові,–
Білеє личко, чорнії брови.
Ніхто не знав, що ся в серці діє.
Дівчина мила принаду дала,
Серце і душу причарувала.
Вийди, дівчино, я тебе благаю,
Під калиноньку в зеленому гаю,
Під калиноньку жду на розмову,
Ніхто не знає, чи зійдемось знову.
Коли ти чари мені зготувала,
Що моє серце так зачарувала?
– Чари у мене давно готові,–
Білеє личко, чорнії брови.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1966 р. у м. Дрогобичі від М.М. Надольського.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення