Коли сонце сходило
текст
нотиКоли сонце сходило,
Дівча яблінь садило.
Садило го глубоко,
Сто конарів широко.
Подуй, вітре, з Дунаю,
Звали ябко з конарю.
Звали ябко або дві
І милому, і мені.
А хто ябко раз вкусить,
Вже любити він мусить.
Ой любуй мене, любуй,
Вера мене не пробуй.
Дівча яблінь садило.
Садило го глубоко,
Сто конарів широко.
Подуй, вітре, з Дунаю,
Звали ябко з конарю.
Звали ябко або дві
І милому, і мені.
А хто ябко раз вкусить,
Вже любити він мусить.
Ой любуй мене, любуй,
Вера мене не пробуй.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1960 р. у с. Бісковичі Самбірського р-ну від І.С. Скробала.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення