Журю я ся, журю, як вечір, так рано, гей!
На моїм серденьку веселості мало.

Веселосте моя, де ж ти ся поділа, гей?
Чи з водов поплила, чи з вогнем згоріла?

Ні з водов поплила, ні в вогні згоріла, гей!
На високій горі там біло розцвіла.

До полудня цвіла, по полудні в’яла, гей!
Веселосте моя, навіки-с пропала.

Хоч ти, милий, візьмеш з сивими волами, гей!
Але си не візьмеш з чорними бровами.

Хоч ти, милий, візьмеш від мене ладнішу, гей!
Але си не візьмеш від мене щирішу.