Як зі Львова я си машеровал
Як зі Львова я си машеровал,
То я коня на гостро підковав.
Гой-я, гой-я, на гостро підковав.
Казав собі злотом підкувати,
Аби дівча чаром чарувати.
Гой-я, гой-я, чаром чарувати.
Зачарую, то буде плакати,
Буде мені листочок писати.
Гой-я, гой-я, листочок писати.
Коли умру, шумно м’я ховайте,
І на погріб дівчат поскликайте.
Гой-я, гой-я, дівчат поскликайте.
Насамперед наречену мою,
Най заплаче ревне наді мною.
Гой-я, гой-я, ревне наді мною.
Я їй скажу: не рони сльозоньку,
Вирости ми добрих сина й доньку.
Гой-я, гой-я, добрих сина й доньку.
То я коня на гостро підковав.
Гой-я, гой-я, на гостро підковав.
Казав собі злотом підкувати,
Аби дівча чаром чарувати.
Гой-я, гой-я, чаром чарувати.
Зачарую, то буде плакати,
Буде мені листочок писати.
Гой-я, гой-я, листочок писати.
Коли умру, шумно м’я ховайте,
І на погріб дівчат поскликайте.
Гой-я, гой-я, дівчат поскликайте.
Насамперед наречену мою,
Най заплаче ревне наді мною.
Гой-я, гой-я, ревне наді мною.
Я їй скажу: не рони сльозоньку,
Вирости ми добрих сина й доньку.
Гой-я, гой-я, добрих сина й доньку.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1960 р. у м. Дрогобичі від В.І. Музики.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення