Яка нічка темна, яка невидненька
Яка нічка темна,
Яка невидненька,
А ні я ся не виспала,
Ні мої оченька.
Я ся не виспала,
Бо листи писала,
Та й до свого миленького
На Вкраїну слала.
Милий листи взявши
Та й перечитавши,
Над листом дрібненьким
Ревне заплакавши.
– Пусти мене, пане,
В далекії краї,
Бо дівчина пише,
Що вже сина має.
– Ой шкода, жовніре,
В чужий край пускати,
Може дівчинонька
На інших сказати.
– Я стану присягну,
Що моя причина,
Ой що моя дівчинонька
Породила сина.
Входжу до світлоньки,
Дівчина хорує,
Припав до її ліженька
В личенько цілую.
– Цілувала ж би тя
Лихая година,
Відреклась від мене мати
Та й уся родина.
– Не гризись, дівчино,
Я тут із тобою,
Щоб здорова мені була,
Візьму шлюб з тобою.
А дівчина встала,
Як не хорувала,
Пригорнула жовнярика
І поцілувала.
Ой знаю я, знаю,
Як жовняр бідує,
Хоч яка лиха година,
Жовняр машерує.
Яка невидненька,
А ні я ся не виспала,
Ні мої оченька.
Я ся не виспала,
Бо листи писала,
Та й до свого миленького
На Вкраїну слала.
Милий листи взявши
Та й перечитавши,
Над листом дрібненьким
Ревне заплакавши.
– Пусти мене, пане,
В далекії краї,
Бо дівчина пише,
Що вже сина має.
– Ой шкода, жовніре,
В чужий край пускати,
Може дівчинонька
На інших сказати.
– Я стану присягну,
Що моя причина,
Ой що моя дівчинонька
Породила сина.
Входжу до світлоньки,
Дівчина хорує,
Припав до її ліженька
В личенько цілую.
– Цілувала ж би тя
Лихая година,
Відреклась від мене мати
Та й уся родина.
– Не гризись, дівчино,
Я тут із тобою,
Щоб здорова мені була,
Візьму шлюб з тобою.
А дівчина встала,
Як не хорувала,
Пригорнула жовнярика
І поцілувала.
Ой знаю я, знаю,
Як жовняр бідує,
Хоч яка лиха година,
Жовняр машерує.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1969 р. у с. Крушельниця Сколівського р-ну від О.М. Корчинського.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення