Ой стоїть дубок
Ой стоїть дубок, (2)
На вільху похилився,
Молодий жовняр (2)
В арешті зажурився.
Ой чого, дубе, (2)
На вільху похилився,
Ой чого, жовнір, (2)
Так гірко зажурився?
– Ой як же мені не хилитися,–
Буйненький вітер віє,
Ой як же мені не журитися,–
Само серденько ниє.
Судили мене (2)
Панове отамани,
Присудили ми (2)
На ніженьки кайдани.
А як підійшли дві дівчиноньки
Та й заговорили –
Кайдани впали, (2)
Двері ся отворили.
На вільху похилився,
Молодий жовняр (2)
В арешті зажурився.
Ой чого, дубе, (2)
На вільху похилився,
Ой чого, жовнір, (2)
Так гірко зажурився?
– Ой як же мені не хилитися,–
Буйненький вітер віє,
Ой як же мені не журитися,–
Само серденько ниє.
Судили мене (2)
Панове отамани,
Присудили ми (2)
На ніженьки кайдани.
А як підійшли дві дівчиноньки
Та й заговорили –
Кайдани впали, (2)
Двері ся отворили.
Примітки:
Записано 1960 р. у м. Стрий від Т.М. Корчинського.Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення
текст
ноти