Хто там опівночі по горах гукає
Хто там опівночі по горах гукає?
То Олекса Довбуш опришків збирає.
Киптарі червоні та ще з бовдичками,
Маєні крисані красними павками.
Рано до схід сонця завила смерічка,
По горах шукає Довбуша Марічка.
Передайте людям від хати до хати,
За опришком плаче Верховина-мати.
Верховино рідна, Верховино мила,
Скажи мені правду, де-с го погубила?
– Я не погубила, в серці схоронила,
А його дороги буйним цвітом вкрила.
То Олекса Довбуш опришків збирає.
Киптарі червоні та ще з бовдичками,
Маєні крисані красними павками.
Рано до схід сонця завила смерічка,
По горах шукає Довбуша Марічка.
Передайте людям від хати до хати,
За опришком плаче Верховина-мати.
Верховино рідна, Верховино мила,
Скажи мені правду, де-с го погубила?
– Я не погубила, в серці схоронила,
А його дороги буйним цвітом вкрила.
Примітки:
Записано 1960 р. у м. Стрий від Т.М. Корчинського.Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення