Ой ти, лане, ланочку
Ой ти, лане, ланочку,
Скажи мені правдочку.
Чи дамо полю волю,
А рукам супокою?
Чи будемо ми в кінци,
Чи підемо ми в вінци?
– Ой будеш, доню, будеш,
Лишень ланочку дожнеш.
Дивувалися ліси,
Де поділися вівси.
Женчики позжинали
Біленькими рученьками.
Ой місяцю-роженьку,
Освіти доріженьку,
Щоб ми не зблудили,
Віночка не згубили.
Гей, господарю, вийди,
Від женців вінок прийми.
Віночок – колосочок,
Женчикам на таночок.
Скажи мені правдочку.
Чи дамо полю волю,
А рукам супокою?
Чи будемо ми в кінци,
Чи підемо ми в вінци?
– Ой будеш, доню, будеш,
Лишень ланочку дожнеш.
Дивувалися ліси,
Де поділися вівси.
Женчики позжинали
Біленькими рученьками.
Ой місяцю-роженьку,
Освіти доріженьку,
Щоб ми не зблудили,
Віночка не згубили.
Гей, господарю, вийди,
Від женців вінок прийми.
Віночок – колосочок,
Женчикам на таночок.
Примітки:
1. Перший рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано 1949 р. у с. Крушельниця Сколівського р-ну від Г.С. Яворської.
Джерело:
Пісні з Львівщини / Упорядник Ю.О. Корчинський. – Київ: Музична Україна, 1988. – 446 с.Рекламне оголошення
текст
ноти