Ой, не ходи, Грицю,
Та й на вечорниці,
Бо на вечорницях
Дівки-чарівниці.

Котра дівчина
Чорні брови має,
То тая дівчина
Усі чари знає.

Лучше було не ходити,
Лучше було не любити,
А ще краще та й не знати,
Чи тепер покидати.

Покидати жаль, жаль,
Бо карії очи,
Женитися не буду,
Бо мі ся не хоче.

Ти не піп, я не дяк,
Не цілуй мене так,
Нехай мене поцілує
Запорожский козак.

Запорожскі козаки
Хорошії люди,
Як він мене поцілує,
То знаку не буде!

Ой, так, моя доню,
І я так робила,
Свого мужа шанувала,
А чужих любила.

Полюбила гультая,
Така доля моя,
Та не знаю, що робити,
Чи кидати, чи любити.