Ой на горі, горі
текст
нотиОй на горі, горі
Дубочок хилився.
Доти син – дитина,
Поки не женився.
А як оженився
Та й став ґаздувати,
Та й став забувати,
Що в нього є мати.
– Ой сину ж, мій сину,
Сину найдорожчий,
Скажи мені, сину,
Хто тобі миліший?
– Жінка мені мила,
Бо моя дружина.
Теща мені мила,
Бо дочку зростила.
А ти, моя мати,
Мусиш вибачати.
Як ти щось недобре,
Забирайся з хати.
Ой у полі, полі
Мати жито жала.
Син сказав: помагайбіг,
Вона не відказала.
– Мамо моя, мамо,
Чого-с горда стала?
Я сказав: помагайбіг,
Ти не відказала.
– Ой сину ж, мій сину,
Я не горда стала,
В очах були сльози,
Я тя не впізнала!
Дубочок хилився.
Доти син – дитина,
Поки не женився.
А як оженився
Та й став ґаздувати,
Та й став забувати,
Що в нього є мати.
– Ой сину ж, мій сину,
Сину найдорожчий,
Скажи мені, сину,
Хто тобі миліший?
– Жінка мені мила,
Бо моя дружина.
Теща мені мила,
Бо дочку зростила.
А ти, моя мати,
Мусиш вибачати.
Як ти щось недобре,
Забирайся з хати.
Ой у полі, полі
Мати жито жала.
Син сказав: помагайбіг,
Вона не відказала.
– Мамо моя, мамо,
Чого-с горда стала?
Я сказав: помагайбіг,
Ти не відказала.
– Ой сину ж, мій сину,
Я не горда стала,
В очах були сльози,
Я тя не впізнала!
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1975 р. від Ганни Коржак (1924 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення