Ой вийду я на гору [3]
Ой вийду я, ой вийду я на гору,
На високу, кам’яну.
Та й погляну, та й погляну в долину
На червону калину.
На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч і день.
Соловею, соловею маленький,
В тебе голос миленький.
Защебечи, защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні.
Бо я в чужій, бо я в чужій стороні,
Нема роду при мені.
Бо то чужа, бо то чужа сторона,
Ніякая родина.
Нема роду, нема роду, родини,
Ні вірної дівчини.
Відбився я, відбився я від роду,
Як той камінь у воду.
Камінь у воді, камінь у воді все лежить,
На чужині сумно жить.
На високу, кам’яну.
Та й погляну, та й погляну в долину
На червону калину.
На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч і день.
Соловею, соловею маленький,
В тебе голос миленький.
Защебечи, защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні.
Бо я в чужій, бо я в чужій стороні,
Нема роду при мені.
Бо то чужа, бо то чужа сторона,
Ніякая родина.
Нема роду, нема роду, родини,
Ні вірної дівчини.
Відбився я, відбився я від роду,
Як той камінь у воду.
Камінь у воді, камінь у воді все лежить,
На чужині сумно жить.
Примітки:
1. Останній рядок кожного куплету повторюється двічі.2. Записано від Степана Заяця (1929 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення