Летіла зозуля [4]
Летіла зозуля
Та й стала кувати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Вона прилетіла
Дочку рятувати.
– Якби-с знала, мамо,
Яка мені біда,
То би-с передала
Горобчиком хліба.
Горобчиком хліба,
Голубкою солі,
Ой мамо ж, ти, мамо,
Як тяжко в неволі.
Летіла зозуля
Та й стала кувати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Вона прилетіла
Дочку рятувати.
Та й стала кувати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Вона прилетіла
Дочку рятувати.
– Якби-с знала, мамо,
Яка мені біда,
То би-с передала
Горобчиком хліба.
Горобчиком хліба,
Голубкою солі,
Ой мамо ж, ти, мамо,
Як тяжко в неволі.
Летіла зозуля
Та й стала кувати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Ой то не зозуля –
То рідная мати.
Вона прилетіла
Дочку рятувати.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано від Катерини Савчук (1919 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення
текст
ноти