Ой Боже, Боже, в чужім я краю
Ой Боже, Боже, в чужім я краю,
Щастя і долі я вже не маю.
Як прийшла осінь, думав женитись,
Прийшла ми карта, взяли служити.
Ой взяли, взяли, як пташку з гаю,
Ой Боже, Боже, я все лишаю.
Лишив я неньку й батька старого,
Лишив дівчину від серця свого.
Прийшов до війська та й став думати,
Став до дівчини листа писати.
Ой написав-ім листок зелений:
– Вірна дівчино, чекай на мене.
А вона йому то відписала:
– Служи, козаче, буду чекала.
Йде козак з війська, дівчина плаче:
– Чом ся не жениш ти, мій козаче?
– Я служив в війську, ти ся сміяла,
Других любила, мене не знала.
Щастя і долі я вже не маю.
Як прийшла осінь, думав женитись,
Прийшла ми карта, взяли служити.
Ой взяли, взяли, як пташку з гаю,
Ой Боже, Боже, я все лишаю.
Лишив я неньку й батька старого,
Лишив дівчину від серця свого.
Прийшов до війська та й став думати,
Став до дівчини листа писати.
Ой написав-ім листок зелений:
– Вірна дівчино, чекай на мене.
А вона йому то відписала:
– Служи, козаче, буду чекала.
Йде козак з війська, дівчина плаче:
– Чом ся не жениш ти, мій козаче?
– Я служив в війську, ти ся сміяла,
Других любила, мене не знала.
Примітки:
1. Кожен куплет повторюється двічі.2. Записано 1984 р. від Марії Залецької (1937 р.н.) та Степанії Савчук (1937 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення