В саду ходила, квіти збирала
В саду ходила, квіти збирала, (2)
Кого любила – причарувала.
Причарувала серце і душу, (2)
Тепер з тобою ходити мушу.
Ходити буду, любити буду, (2)
Скажу по правді: – Сватать не буду.
– Ой ти, дівчино, гарна та пишна, (2)
Чому до мене в садок не вийшла?
– Я виходила, тебе не було, (2)
Я постояла та й ся вернула.
Більше не вийду, з тобов не стану, (2)
Вишлю сестричку такую саму.
– А я з сестрою всю ніч простою, (2)
Не та розмова, що із тобою.
Не та розмова, не тії слова, (2)
Ні біле личко, ні чорні брови.
В саду гуляла, квіти збирала, (2)
Кого любила – причарувала.
Кого любила – причарувала.
Причарувала серце і душу, (2)
Тепер з тобою ходити мушу.
Ходити буду, любити буду, (2)
Скажу по правді: – Сватать не буду.
– Ой ти, дівчино, гарна та пишна, (2)
Чому до мене в садок не вийшла?
– Я виходила, тебе не було, (2)
Я постояла та й ся вернула.
Більше не вийду, з тобов не стану, (2)
Вишлю сестричку такую саму.
– А я з сестрою всю ніч простою, (2)
Не та розмова, що із тобою.
Не та розмова, не тії слова, (2)
Ні біле личко, ні чорні брови.
В саду гуляла, квіти збирала, (2)
Кого любила – причарувала.
Примітки:
1. Кожен куплет повторюється двічі.2. Записано 1984 р. від Марії Залецької (1937 р.н.) та Степанії Савчук (1937 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення