Шумить гай зелений
Шумить гай зелений, шумить він гіллями,
Зелена діброва шумить.
– Порадь мене, милий, що маю робити
Тоді, коли серце болить.
До мене ти ходиш і з мене смієшся,
А я полюбила тебе.
Та будь же проклятий, шукай собі другу,
А я утопила б себе.
Піду утоплюся, не будеш ти знати,
На зустрічі більш не прийду.
Ти прийдеш до ставу коня напувати –
Я плавати мертва буду.
Тоді ти згадаєш про наше кохання,
Про наші літа молоді.
Тоді ти згадаєш про зустрічі наші,
Чи будеш жаліти, чи ні?
Зелена діброва шумить.
– Порадь мене, милий, що маю робити
Тоді, коли серце болить.
До мене ти ходиш і з мене смієшся,
А я полюбила тебе.
Та будь же проклятий, шукай собі другу,
А я утопила б себе.
Піду утоплюся, не будеш ти знати,
На зустрічі більш не прийду.
Ти прийдеш до ставу коня напувати –
Я плавати мертва буду.
Тоді ти згадаєш про наше кохання,
Про наші літа молоді.
Тоді ти згадаєш про зустрічі наші,
Чи будеш жаліти, чи ні?
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1975 р. від Ганни Коржак (1924 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення