У гаю, гаю тім зеленім
У гаю, гаю тім зеленім,
Де я з тобою стояла.
Ти цілував моє личенько
І говорив: "Моя мила".
Я тії слова послухала,
Бо я ще була молода,
Я рідний край свій залишила
І за тобою в світ пішла.
Привів ти мене на чужину,
Де я ще зроду не була,
Ти полюбив іншу дівчину,
А я зосталася сама.
Довкола мене чужі люди,
До кого я пригорнуся?
Піду, піду в садок вишневий,
З соловейком розмовлюся.
Піду, піду на синє море,
Там, де я маю потопать,
Прощай, прощай, косо дівоча,
Більше не буду тя чесать!
Шуміли сосни і діброви,
Шуміла в лузі калина,
Прощай, прощай, зрадливий друже,
Мені вже вічна могила!
Де я з тобою стояла.
Ти цілував моє личенько
І говорив: "Моя мила".
Я тії слова послухала,
Бо я ще була молода,
Я рідний край свій залишила
І за тобою в світ пішла.
Привів ти мене на чужину,
Де я ще зроду не була,
Ти полюбив іншу дівчину,
А я зосталася сама.
Довкола мене чужі люди,
До кого я пригорнуся?
Піду, піду в садок вишневий,
З соловейком розмовлюся.
Піду, піду на синє море,
Там, де я маю потопать,
Прощай, прощай, косо дівоча,
Більше не буду тя чесать!
Шуміли сосни і діброви,
Шуміла в лузі калина,
Прощай, прощай, зрадливий друже,
Мені вже вічна могила!
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення