Ой там на горі, там вітер віє
Ой там на горі, там вітер віє,
А на долині є тишина.
Дівчини серце жаром палає,
Вона невинна, мов пташина.
– Ой ти, дівчино, чого сумуєш,
Чом невесела, як та весна?
Молоді літа скоро минають,
А ти осталась, мов сирота.
– Сумна я була, сумна буду,
Любила-м хлопця – не забуду.
Любила-м хлопця – він мя покинув,
Він мя покинув, не верне вже.
Вернись, козаче, соколе мій,
Най ся подивлю на образ твій.
Дай, поцілую в уста рожеві,
Най тя пригорну, соколе мій!
Тебе любила, буду любити,
Ох, тяжко, тяжко тебе забуть.
Сняться щоночі карії очі,
Де ти є, де ти є, гей, озовись!
А на долині є тишина.
Дівчини серце жаром палає,
Вона невинна, мов пташина.
– Ой ти, дівчино, чого сумуєш,
Чом невесела, як та весна?
Молоді літа скоро минають,
А ти осталась, мов сирота.
– Сумна я була, сумна буду,
Любила-м хлопця – не забуду.
Любила-м хлопця – він мя покинув,
Він мя покинув, не верне вже.
Вернись, козаче, соколе мій,
Най ся подивлю на образ твій.
Дай, поцілую в уста рожеві,
Най тя пригорну, соколе мій!
Тебе любила, буду любити,
Ох, тяжко, тяжко тебе забуть.
Сняться щоночі карії очі,
Де ти є, де ти є, гей, озовись!
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1982 р. від Надії Легун (1932 р.н.) із м. Єзупіль Тисменицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення
текст
ноти