Ой у лісі під білов березов
Ой у лісі під білов березов,
Ой там місяць високо світив.
А під нею сиділа Маруся,
Її милий розлуку говорив:
– Ти, Марусю, хороша дівчина,
Ти, Марусю, хороша зроду.
Пошукай собі хлопця другого,
Бо я маю дівчину другу.
– Ой нащо ж ти до мене приходив,
Нащо подарунки приносив.
Розтривожив ти моє серденько,
А тепер другую полюбив.
І побігла Маруся на річку,
Проклинала недолю свою.
А над річкою стала, заридала –
Аж та річка проснулась зі сну.
Ой ти, річко, бистрая водиця,
Ой ти, річко, бистра вода!
Занеси моє тіло далеко,
Щоб не бачила мати моя!
Ой там місяць високо світив.
А під нею сиділа Маруся,
Її милий розлуку говорив:
– Ти, Марусю, хороша дівчина,
Ти, Марусю, хороша зроду.
Пошукай собі хлопця другого,
Бо я маю дівчину другу.
– Ой нащо ж ти до мене приходив,
Нащо подарунки приносив.
Розтривожив ти моє серденько,
А тепер другую полюбив.
І побігла Маруся на річку,
Проклинала недолю свою.
А над річкою стала, заридала –
Аж та річка проснулась зі сну.
Ой ти, річко, бистрая водиця,
Ой ти, річко, бистра вода!
Занеси моє тіло далеко,
Щоб не бачила мати моя!
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано від Івана Вовчука (1928 р.н.) з м. Єзупіль Тисменицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення