Ой на горі трава зелененька
Ой на горі трава зелененька,
Там стояла дівчина сумненька.
Сумна ходить, ні з ким не говорить:
Її милий до другої ходить.
Казали му дві річки гатити,
Казали му до двох не ходити.
Він до річки – вона загачена,
Він до любки – вона заручена.
Він до любки та й до її хати,
Вона йому – крісельце сідати.
Не встиг козак на крісельце сісти,
Вона йому – на тарілці їсти.
Ой з’їв козак крильце та реберце
Та й стиснуло козака за серце.
Вийшов козак, коло коня в’ється,
А дівчина у вікні сміється.
– Ой не смійся, дівчино, не смійся,
Бо я в тебе тих чарів наївся.
– Ой не в мене, козаче, не в мене,
А в другої на солодкім меду.
В мене чари, чари не такії –
Брови чорні, личка рум’янії.
Ой на горі трава зелененька,
Там стояла дівчина сумненька.
Там стояла дівчина сумненька.
Сумна ходить, ні з ким не говорить:
Її милий до другої ходить.
Казали му дві річки гатити,
Казали му до двох не ходити.
Він до річки – вона загачена,
Він до любки – вона заручена.
Він до любки та й до її хати,
Вона йому – крісельце сідати.
Не встиг козак на крісельце сісти,
Вона йому – на тарілці їсти.
Ой з’їв козак крильце та реберце
Та й стиснуло козака за серце.
Вийшов козак, коло коня в’ється,
А дівчина у вікні сміється.
– Ой не смійся, дівчино, не смійся,
Бо я в тебе тих чарів наївся.
– Ой не в мене, козаче, не в мене,
А в другої на солодкім меду.
В мене чари, чари не такії –
Брови чорні, личка рум’янії.
Ой на горі трава зелененька,
Там стояла дівчина сумненька.
Примітки:
Записано 1980 р. від Галини Орловської (1952 р.н.) з с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення