Осінь наступає
Осінь наступає, листя опадає,
Стелиться дорога в тихий гай.
Милий від’їжджає, мене покидає
І говорить стиха: – Почекай.
Я буду чекати, буду виглядати,
Лебедину вірність збережу.
Сядемо з тобою разом під вербою,
Я тобі розкажу, як люблю.
Я тебе чекаю, тебе виглядаю,
Ти мене покинув восени.
Пташки відлітають, гнізда покидають,
З ними від’їжджаєш разом ти.
Сядемо з тобою разом під вербою,
Я тобі розкажу, як люблю.
З вірністю твоєю, з ніжністю моєю
Будем разом жити назавжди.
Стелиться дорога в тихий гай.
Милий від’їжджає, мене покидає
І говорить стиха: – Почекай.
Я буду чекати, буду виглядати,
Лебедину вірність збережу.
Сядемо з тобою разом під вербою,
Я тобі розкажу, як люблю.
Я тебе чекаю, тебе виглядаю,
Ти мене покинув восени.
Пташки відлітають, гнізда покидають,
З ними від’їжджаєш разом ти.
Сядемо з тобою разом під вербою,
Я тобі розкажу, як люблю.
З вірністю твоєю, з ніжністю моєю
Будем разом жити назавжди.
Примітки:
1. Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.2. Записано 1982 р. від Надії Легун (1932 р.н.) із м. Єзупіль Тисменицького району на Івано-Франківщині.
Джерело:
У лузі калина так гарно цвіте / Упорядник Василь Савчук. – Івано-Франківськ, 2000. – 94 с.Рекламне оголошення